покидати

покидати
I пок`идати
-аю, -аєш, док., перех.
1) Кинути все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. || Абияк, недбало кинути все чи багато чого-небудь.
2) Кинути без догляду все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. || Вирушаючи кудись, кинути напризволяще все чи багато чого-небудь, всіх чи багатьох. || Припинити щось робити (про всіх чи багатьох). || кому. Залишити все чи багато чого-небудь для когось.
3) Кидати що-небудь
4) безос., розм. Вкрити що-небудь (сипом, виразками і т. ін.).

II покид`ати
-а́ю, -а́єш, недок., поки́нути, -ну, -неш, док., перех.
1) Вирушаючи кудись, не брати з собою кого-, що-небудь. || Залишати без догляду кого-, що-небудь. || Не класти на місце щось і т. ін.
2) Йти від кого-небудь, позбавляючи свого товариства. || Йти від кого-небудь, розлучатися з кимсь, позбавляючи своєї уваги, турбот і т. ін. || на що. Залишати когось у тяжкому, скрутному становищі (за значенням додатка). || на кого. Залишаючи кого-, що-небудь, доручати комусь догляд за ним. || у сполуч. зі сл. сирота в оруд. та знах. в. Помираючи, сиротити. || Переставати підтримувати спілкування, зв'язок з ким-небудь.
3) Вирушаючи звідкілясь, переставати там жити, перебувати.
4) Переставати чим-небудь займатися, припиняти щось робити. || Відкладати вбік знаряддя праці чи об'єкт дії. || Залишати якусь посаду, відмовлятися від дальшого виконання своїх обов'язків. || перен. Забувати про щось, звільнятися від чого-небудь.
5) Залишати після себе наслідок своєї дії, діяльності.
6) кому, а також у сполуч. зі сл. спадок. Віддавати, передавати у чиєсь користування, посідання, володіння і т. ін. (перев. після смерті). || Залишати сиротами (дітей).
7) Зберігати, відкладати, залишати що-небудь (здебільшого для когось).
8) Вирушаючи кудись, залишати кого-небудь для виконання якоїсь роботи, певних обов'язків і т. ін.
9) перен. Переставати виявлятися; вичерпуватися, зникати (про силу, розум, почуття і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Нужно решить контрольную?

Полезное


Смотреть что такое "покидати" в других словарях:

  • покидати — I [поки/датие] айу, айеиш, док. II [покиеда/тие] а/йу, а/йеиш, недок …   Орфоепічний словник української мови

  • покидати — I = покинути (кого позбавляти кого н. свого товариства, догляду тощо), залишати, залишити лишати, лишити; розлучатися (з ким), розлучитися, і[й]ти (від кого перев. про подружжя, коханців) II ▶ див. вибувати, відмовитися, доручати, зали …   Словник синонімів української мови

  • покидати — дієслово доконаного виду покидати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • залишати — I = залишити 1) (вирушаючи звідкись / кудись, не брати з собою кого / що н.), лишати, лишити, полишати, полишити, покидати, покинути, кидати, кинути 2) (віддавати, передавати в чиєсь користування, у спадщину тощо), лишати, лишити, полишати,… …   Словник синонімів української мови

  • зоставляти — я/ю, я/єш, недок., зоста/вити, влю, виш; мн. зоста/влять; док., перех., рідко. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого , що небудь. || на кого. Вирушаючи кудись, залишати кого , що небудь під чиїмось доглядом.… …   Український тлумачний словник

  • лишати — а/ю, а/єш, недок., лиши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Ідучи, їдучи куди небудь, не брати з собою. || Віддавати куди небудь на певний час. 2) Ідучи, покидати кого небудь, розлучатися з ним. || Ідучи, покидати кого небудь, залишати без уваги,… …   Український тлумачний словник

  • відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… …   Словник синонімів української мови

  • відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… …   Словник синонімів української мови

  • вибігати — I в ибігати аю, аєш, док. 1) перех.Бігаючи, побувати скрізь у якомусь одному місці чи в багатьох місцях. 2) неперех. Пробігати певний час. 3) перех. Бігаючи, придбати, дістати що небудь. II вибіг ати а/ю, а/єш, недок., ви/бігти, іжу, іжиш, док.… …   Український тлумачний словник

  • випроваджувати — ую, уєш, недок., ви/провадити, джу, диш, док., перех., розм. 1) Примушувати кого небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось. 2) Те саме, що випроводжати 1) …   Український тлумачний словник

Книги



Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»